здружити

Look at other dictionaries:

• здружити — див. здружувати …   Український тлумачний словник

• здружити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• здружений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до здружити. 2) у знач. прикм. Дружний …   Український тлумачний словник

• здруження — я, с. Дія і стан за знач. здружити і здружитися …   Український тлумачний словник

• побратати — а/ю, а/єш, док., перех. Зробити друзями, здружити …   Український тлумачний словник

• подружити — дружу/, дру/жиш, док. 1) неперех., з ким. Стати друзями з ким небудь; заприятелювати. || також без додатка. Виявити взаємну прихильність, відданість, довір я один до одного. 2) перех. Зробити друзями кого небудь із кимсь; здружити, збратати. 3)… …   Український тлумачний словник

• поріднити — ню/, ни/ш, док., перех. Зробити рідними, родичами; породичати. || Зблизити, здружити …   Український тлумачний словник

• єднати — I (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким н.), ріднити, братати, зближати, зближувати, зблизити, об єднувати, об єднати, з єднувати, з єднати, поєднувати, поєднати, пов язувати, пов язати, зв язувати, зв язати, зріднювати …   Словник синонімів української мови